24.02.2009
Надруковано в Олександрівській районній газеті «Вперед»
від 24 лютого 2009 року № 16
Сучасні проблеми органів місцевого самоврядування
Сьогодні все більшого розмаху набирає обговорювання питань реформування органів місцевого самоврядування. Що ви про це думаєте? Якби протягом 18 років незалежності України наші політики для розвитку місцевого самоврядування зробили стільки, скільки про нього говорили, то ми б уже давно були б визнані найдемократичнішою країною з розвиненим і ефективним місцевим самоврядуванням. І, що найголовніше, не чекали б з тривогою осені, коли починають протікати дахи, весни - коли бездоріжжя, літа - коли відсутнє водопостачання.
Але ж хтось повинен вирішувати ці питання?
Ці життєво важливі проблеми повинна розв’язувати обрана народом сільська, селищна, районна влада. І якщо це повторюється із року в рік, то не тому, що вона погана або бездарна, а насамперед тому, що влада не має для цього реальних матеріально-фінансових ресурсів.
Кожен сільський, селищний голова цілком справедливо говорить про відсутність власних фінансових ресурсів для вирішення конкретних завдань, покладених на нього та органи місцевого самоврядування. А де ж їх узяти, якщо в середньому від отриманих податкових зборів у громадах залишається близько 30%, а 70% передається на інші рівні влади? При цьому левову частку витрат місцевих бюджетів складають освіта, охорона здоров'я, соціальний захист - тобто те, що за своєю природою є функцією державної влади.
Держава свідомо перекладає тягар найскладніших проблем на органи місцевого самоврядування, зовсім не задумуючись: а чи можливо з ними впоратися.
А як виходять з цієї ситуації сільські, селищні голови?
Вихід нині один: для розв‘язання конкретних проблем необхідно звернутися з проханням допомоги в уряду або Президента України, що в цивілізованих країнах спостерігається лише за умов стихійного лиха.
«Фінансування певної територіальної одиниці повинно залежати від закону, а не від волі урядовців певного рівня», - наголосив Президент України, виступаючи 26 квітня 2006 року на Всеукраїнських зборах представників місцевого самоврядування. Правильні слова, які вселяли віру в кожного з нас. Проте, реальних дій, спрямованих на реформування місцевого самоврядування та посилення його ролі в розвитку суспільства, ми так і не побачили до сьогоднішнього дня.
Тоді в чому причина відсутності реальних змін місцевого самоврядування?
На мою думку, причина в тому, що не хочеться втрачати можливість розподіляти з центру ресурси, необхідні для виживання територіальним громадам. Тому що окремим урядовцям це створює можливість тримати під контролем всю діяльність органів місцевого самоврядування та спрямовувати її в необхідне їм русло. Тим самим місцеве самоврядування позбавляють фінансової самостійності. У сільрадівському гаманці не завжди вистачає коштів навіть на виплату заробітної плати, а життя вимагає вчасно подбати про газифікацію, проведення чи ремонт водогонів, ремонти соціально-культурних закладів, асфальтування доріг, освітлення вулиць і т.і. Будь-який голова може цей перелік продовжувати і продовжувати.
Я не стверджую, що ми не повинні вимагати від влади вирішення питань життєдіяльності громади, що належить до її компетенції, але є досить значна частина проблем, яка не може бути вирішена лише силами однієї з гілок влади, без участі у цьому процесі громадськості, належного фінансування, забезпечення кадрами.
Для того, щоб об’єктивно оцінити роботу влади в конкретному селі чи селищі, потрібно порівняти результати її діяльності з іншим населеним пунктом, який має аналогічні фінансові можливості, кількість населення, об'єкти соціальної сфери.
Депутат Олександрівської
районної ради Гончаренко
Григорій Кіндратович